УКРСАДВИНПРОМ
ВУЛ. ВАСИЛЬКІВСЬКА, 37 оф. 414
У Державному аграрному реєстрі (ДАР) розпочато нову грантову програму для агропідприємств, спрямовану на розвиток агрегаційних моделей у секторі ягідництва та овочівництва. У межах ініціативи підприємства можуть отримати фінансування до 150 тис. доларів США на розвиток інфраструктури, переробки продукції та розширення співпраці з малими виробниками.
Програму реалізують Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України спільно з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Участь у програмі можуть взяти агровиробники з Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької областей.
Як зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Денис Башлик, розвиток агрегаційних моделей відкриває нові можливості для малих виробників, дозволяючи об’єднувати обсяги продукції, підвищувати її якість та ефективніше виходити на ринки. Такі підходи також сприяють розвитку кооперації, інфраструктури післязбиральної доробки та переробки, а також створенню доданої вартості всередині країни.
Подати заявку на участь у програмі можна з 12 березня до 17 квітня 2026 року через Державний аграрний реєстр. Обов’язковою умовою є наявність власного інвестиційного внеску, який становить від 30% до 60% вартості проєкту залежно від категорії агрегатора.
Метою програми є посилення співпраці між малими та середніми агропідприємствами, розвиток інфраструктури післязбиральної доробки та переробки, а також покращення доступу українських фермерів до внутрішніх і міжнародних ринків.
Окрім фінансової підтримки, учасники отримають доступ до технічної допомоги: експертних консультацій, навчальних заходів та практичних рекомендацій від ФАО щодо розвитку сталих бізнес-моделей і інтеграції малих виробників у ланцюги доданої вартості.
Досвід попереднього етапу
У межах пілотного етапу програми, реалізованого у 2025 році, підприємства-агрегатори у Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській та Чернівецькій областях отримали понад 33 млн гривень грантової підтримки. Завдяки цьому було закуплено сучасне обладнання, зокрема холодильні установки низькотемпературного зберігання, сортувальні лінії, обладнання для переробки продукції, системи контролю якості, сонячні електростанції та транспортні засоби.
Контактна інформація
Контакт-центр ДАР:
+38 044 339 9215
+38 044 224 59 33
Представники галузевих асоціацій, зокрема ГС «УКРСАДВИНПРОМ», взяли участь у круглому столі «Розвиток ягідництва в Україні: виклики та перспективи євроінтеграції», який відбувся 26 лютого 2026 року за ініціативи Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики. У заході взяли участь народні депутати, представники профільних асоціацій, експортери, переробники, виробники та галузеві експерти.
Під час дискусії заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький представив бачення державної підтримки аграрного сектору, зокрема розвитку ягідництва, в умовах енергетичних ризиків, обмежених бюджетних ресурсів та необхідності посилення переробки й інфраструктури зберігання.
За інформацією Міністерства, державна підтримка енергетичної стійкості насамперед спрямована на малий та середній бізнес. Для таких виробників передбачено пільгові кредити під 0% до 10 млн грн, які можуть використовуватись, зокрема, для придбання генераторів та систем автономного енергозабезпечення.
Для великих підприємств діє окремий фінансовий інструмент – кредити до 250 млн грн на реалізацію проєктів когенерації та встановлення енергетичних установок зі ставками 7–9%. Фінансування здійснюється через банківський сектор, до програми вже долучено понад 30 банків.
Міністерство відновило прийом заявок на грантову підтримку, у межах якої збережено напрям розвитку ягідництва. У державному бюджеті на ці цілі передбачено 200 млн грн. Водночас, за словами представників уряду, цей ресурс є обмеженим і дозволяє покрити лише найбільш нагальні потреби галузі.
Міністерство також розглядає можливість коригування параметрів програми залежно від рівня попиту з боку виробників. У разі значного перевищення заявок над бюджетними можливостями можуть бути напрацьовані зміни до програми спільно з парламентом та галузевими асоціаціями.
Окрему увагу під час обговорення було приділено структурним викликам у системі державної підтримки. Наразі програми здебільшого охоплюють розвиток інфраструктури зберігання, сортування та частково переробки продукції.
Водночас залишається недостатньо підтриманим напрям первинної доробки, який є важливою ланкою інтеграції виробників у ланцюги доданої вартості. Тарас Висоцький зазначив, що розглядається можливість поступового розширення програм підтримки з урахуванням потреб сектору.
Також було анонсовано підготовку нового інструменту державної підтримки – компенсації участі українських компаній у міжнародних виставках. Очікується, що порядок реалізації програми буде затверджено навесні.
За попередніми оцінками, фінансування цього напряму буде обмеженим, тому важливою стане координація з галузевими асоціаціями щодо визначення найбільш стратегічно важливих виставкових заходів.
ГС «УКРСАДВИНПРОМ» наголошує, що розвиток інфраструктури переробки, зберігання та ефективне просування української продукції на міжнародних ринках є ключовими передумовами підвищення конкурентоспроможності садівничо-ягідної галузі та її інтеграції до європейського ринку.
На 1 листопада 2026 року перенесено строки повноцінного запровадження Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, із використанням електронної акцизної марки.
Зміни передбачені Законом України № 4698-ІХ та постановою Кабінету Міністрів України № 1752.
Таке рішення передбачає поетапне впровадження системи та надає бізнесу додатковий час для підготовки до переходу на електронну акцизну марку.
Етапи впровадження електронної системи
- з 1 січня по 11 жовтня 2026 року (включно) – функціонування системи в тестовому режимі;
- з 12 жовтня по 31 жовтня 2026 року (включно) – забезпечення реєстрації користувачів, створення електронних кабінетів, присвоєння ідентифікаторів економічним операторам та об’єктам, обміну даними з інформаційними системами органів державної влади, розмежування прав доступу;
- з 1 листопада 2026 року – повноцінне функціонування всіх компонентів Електронної системи.
У зв’язку з перенесенням строків продовжено можливість замовлення та використання паперових марок акцизного податку до 1 листопада 2026 року (відповідно до постанови КМУ № 1756).
Звертаємо увагу, що повернення невикористаних паперових марок здійснюватиметься до 1 травня 2027 року.
Довідково.
Закон України від 03 грудня 2025 року № 4698-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах»;
Постанова Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2025 року № 1752 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України щодо перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах»;
Постанова Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2025 року № 1756 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо запровадження електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах».
За даними:
Відділу комунікацій з громадськістю
Управління інформаційної політики
Державної податкової служби України
Сьогодні, 21 жовтня, у Всесвітній день яблука, хочемо привітати всіх садівників, аграріїв і переробників з цим святом!
Ваша щоденна праця — це не лише турбота про врожай, а й внесок у продовольчу безпеку, сталий розвиток і експортний потенціал України.
Нехай цей день стане символом відновлення, натхнення й віри в те, що українське яблуко залишатиметься впізнаваним брендом на європейському ринку!
На честь цього дня пропонуємо короткий аналітичний огляд стану ринку яблук в Україні та Європі у 2025 році — з основними тенденціями, ризиками та можливостями для виробників.
Яблуко — один із ключових фруктів у садівництві Європи та України. Воно має високу споживчу популярність, є важливою експортною культурою, а також показником здоров’я аграрного сектору. Проте останні роки характеризуються великою нестабільністю: погодні умови, логістика, енергетика та фактори війни суттєво впливають на обсяги виробництва й ціни. У цій статті ми розглянемо: який урожай яблук у Європі та в Україні зараз, як змінились ціни й які виклики стоять перед галуззю.
Урожай яблук у Європі: тенденції та прогнози
Обсяги виробництва
За прогнозами WAPA / Prognosfruit 2025, виробництво яблук у ЄС у сезоні 2025/26 очікується на рівні близько 10,5 млн тонн, тобто практично без змін порівняно з попереднім роком. Водночас це значення приблизно на 7,5 % нижче середніх за 3–5 років, що вказує на вплив змін клімату, погодних ризиків та інших факторів. У маркетинговому році 2023/24 ЄС мав комерційне виробництво яблук близько 10,19 млн тонн — зростання або зниження в майбутньому буде залежати від погоди, ринку та політики.
Фактори ризику та тиск зі сторони витрат
Зменшення врожайності через несприятливі погодні умови (морози, посуха) — одна з ключових проблем, яку називають у звітах про Європу.
Виробники яблук у Європі сьогодні зіштовхуються з високими витратами на сировину, енергетику, добрива, логістику — це створює тиск на маржі. Деякі країни-члени повідомляють про падіння експорту яблук у порівнянні з попередніми роками.
Ціни в Європі (оптові / ринкові)
У листопаді 2024 середня ціна яблук у ЄС становила €96,2 за 100 кг, що на 4,3 % більше ніж у листопаді 2023 року. У 2025 на деяких ринках ціни на яблука зросли: наприклад, у Німеччині в перші місяці 2025 року — з €82/100 кг до ~€87/100 кг. У Польщі свіжі яблука (різні сорти) зараз продаються на ринках за 0,42–0,84 євро/кг (тобто €42–84/100 кг) залежно від сорту та якісності. За даними німецького ринку «farmgate» (ціни від виробника), у 2024 році ціни яблук в Німеччині коливалися від $0,10 до $1,11 за кг (тобто $100–1110 за тонну) залежно від сорту й якості.
Ситуація в Україні: виклики, ціни та перспективи
Обсяги виробництва
За оцінками USDA, Україна виробляє близько 1,13 млн тонн яблук (за певними роками) — це показник, який підтверджується стабільністю у статистиці за останні роки. За даними IndexMundi, в Україні у 2018–2023 роках виробництво яблук коливалося близько 1,1–1,3 млн тонн щорічно. Однак у 2024/25 сезоні урожай зазнав значного тиску через весняні морози — особливо в тих регіонах, де цвіт яблунь потрапив під заморозки. Через зменшення пропозиції та високі внутрішні ціни багато виробників у 2025 році відмовились від активного експорту, орієнтуючись на внутрішній ринок.
Вплив війни й логістики
Війна суттєво ускладнила роботу садів: руйнування інфраструктури, високі витрати на паливо, добрива, проблеми зі зберіганням та логістичною доставкою. Через це деякі українські підприємства переорієнтовуються на інвестиції в технології, збереження продукції та підвищення якості для того, щоб відповідати вимогам експортного ринку. Наприклад, компанія “Сади Дніпра (UApple)” активізує інвестиції у садівництво під експортні сорти.
Ціни в Україні
На старті нового сезону 2025 року закупівельна ціна яблук становила 60–70 грн/кг (приблизно $1,43–1,67/кг), що в ~2,9 рази перевищує ціни на початку минулого сезону. Попри початковий високий рівень, за даними аналітиків, оптові ціни вже починають знижуватись через слабкий попит на літні сорти. Також, через дуже високі внутрішні ціни, Україна навіть імпортує яблука з Польщі в деяких регіонах, що для країни-експортера є незвичайним явищем.
Зменшення експорту
Через невідповідну якість, логістичні проблеми та високі внутрішні ціни частина садівників вирішила не експортувати яблука, що призвело до скорочення офіційних експортних обсягів у сезоні 2024/25. Інші джерела повідомляють, що експортні партії скоротилися приблизно на 60–70 % порівняно з минулими сезонами.
Що це означає для виробників, експортерів і споживачів
Для виробників
Необхідно підвищувати якість (сортування, калібр, відповідність вимогам зберігання), щоб отримати преміум-ціну на ринку чи для експорту.
Інвестувати в сучасні технології зберігання, сортування, пакування. Диверсифікувати ринки збуту: не покладатися лише на експорт чи лише на внутрішній ринок.
Для експортерів
У ризикові сезони важливо володіти каналами збуту, можливістю комбінувати партії з різних регіонів, контролювати логістику та терміни. Орієнтуватись на сучасні сорти, які мають довший термін зберігання та кращу транспортуваність.
Для споживачів / ритейлу
У періоди дефіциту ціни зростатимуть — і навпаки під час вдалого врожаю можуть бути знижки чи акції. Обирати яблука високої якості важливо: часто “дорогі” сорти відрізняються кращим смаком і тривалістю зберігання.
Висновки
Ринок яблук у 2025 році — це поєднання кліматичних, економічних і геополітичних факторів. Європа демонструє стабільність із незначним зниженням виробництва, тоді як Україна переживає адаптаційний період, зосереджуючись на якості, переробці та технологічній модернізації. Попри виклики, яблуко залишається символом стійкості українського садівництва. І сьогодні, у Всесвітній день яблука, хочеться побажати всім, хто вирощує цей плід, — щедрих урожаїв, сприятливої погоди та стабільних ринків збуту. Нехай кожне яблуко, зібране цього сезону, стане символом надії та відновлення!
У ніч із 27 на 28 вересня 2025 року внаслідок масованої повітряної атаки з боку країни-агресора виробничі потужності, одного з найбільших підприємств винно-коньячної галузі в Україні — Akkerman Distillery, зазнали руйнувань. Саме тут здійснювалося виробництво коньяків AZNAURI для українського ринку.

Найбільших руйнувань зазнали цех розливу, складські приміщення готової продукції та комплектуючих. На щастя людських втрат немає, за регламентом нашої компанії під час повітряної тривоги всі пройшли в укриття, що врятувало життя більше 50 людей, які в ту ніч перебували на зміні. Остаточна оцінка масштабів руйнувань і збитків наразі триває. З інформації яка наразі оцифрована – площа руйнувань склала 3640 м2, загальна кількість скління яке пошкоджено на підприємстві - 1500 м2, загальна кількість втраченої продукції 250 тис пляшок коньяку.
Компанія Global Beverage Trade (GBT) в Україні повідомляє, що сформовані достатні залишки продукції, які дозволять забезпечити безперебійність поставок у найближчий період. Паралельно розпочато комплекс заходів із відновлення виробництва, включно з пошуком нових виробничих можливостей.

Попри надзвичайно складні умови, компанія підтверджує свою відданість українському ринку: збереження робочих місць, сплату податків та безперервну підтримку економіки країни.
AZNAURI — один із найпопулярніших брендів коньяку, який за понад десять років присутності на ринку України здобув визнання та став Love mark для українського споживача. Бренд втілює цінності сили, стійкості та цілеспрямованості, які нині як ніколи відображають дух української команди, що працює з AZNAURI.

Akkerman Distillery є найбільшим виробництвом винно-коньячної галузі в Україні. Тут виготовлялось більше 50 млн пляшок на рік. Підприємство забезпечувало робочими місцями майже 400 співробітників. Akkerman Distillery входить в офіс великих платників податків, та за 8 місяців 2025 року сплатив 836 млн грн податків у державних бюджет. Руйнування такого масштабу - це великий удар не тільки по винно-коньячній галузі, а і в цілому по Українській економіці.
Варто зазначити, що руйнування торкнулися виключно коньячного виробництва. Виробництво вин бренду AZNAURI продовжує працювати в штатному режимі.
Компанія висловлює вдячність усім партнерам і споживачам за довіру та підтримку й робить усе можливе, аби найближчим часом відновити повний обсяг постачання.
Національна дегустація вин з українських автохтонних сортів — важливий крок до визнання України на винній мапі світу! ![]()
6 червня відбулася Національна дегустація зразків вин із автохтонних сортів винограду — Сухолиманський білий, Тельті курук, Загрей, Цитронний Магарача та інші. Ці сорти — унікальне надбання української селекції, що мають величезний потенціал стати візитівкою білих вин України.
Метою дегустації було сформувати добірку найкращих зразків для представлення на міжнародному заході в рамках 46-го Всесвітнього Конгресу виноградарства та вина Міжнародної організації винограду та вина (OIV).
Дегустацію проводила комісія, затверджена наказом ГС УКРСАДВИНПРОМ від 30.05.2025 р. №2025/129, до складу якої увійшли:
- Вітка Ірина, Міністерство аграрної політики та продовольства України, Голова дегустаційної комісії;
- Валевська Олена, PhD, Винна експертка з дегустаційним досвідом більше 20 років, Комерційна директорка компанії ArtWine, заступник голови дегустаційної комісії;
- Макарчук Юлія, експерт з виноробства, секретар дегустаційної комісії;
- Костенко Віктор, старший науковий співробітник інституту садівництва НААН;
- Гірман Ольга, переможниця ХІХ Всеукраїнського конкурсу Український сомельє - 2021 року, сомельє та кетегорійна менеджерка українських вин у goodwine, засновниця проєкту Винні Вечорниці;
- Бурлаченко Наталія, дипломований сомельє, бренд-амбасадор Vinos de La Luz, номінант премії "Wine Travel Awards";
- Іванюк Галина, інфлюенсер, сомельє р-ну Веранда, працює з найбільшою винною картою України, WSET 2, Зробила свій особистий бленд віски на винокурні Tullamore Dew;
- Литовченко Олександр, професор, головний науковий співробітник інституту садівництва НААН;
- Токовенко Олександр, Винний експерт, дегустаційний досвід 15 років, WSET 2, провідний менеджер компанії ArtWine
- Гижко Олексій, Кращий сомельє Україні 2014, WSET diploma student, шеф-сомельє МЕТРО Кеш енд Керрі Україна;
- Постоянкін Ігор, сомельє ресторану Catch з найкращою картою Шампані, Кращий Сомельє України 2025;
- Д’яченкова Ірина, журналіст, суддя міжнародних винних конкурсів з 20-річним стажем.
Участь у дегустації взяли 17 вин, кожне з яких вразило професійну дегустаційну комісію якістю, автентичністю та потенціалом і отримали всі високі бали:
- Вино ординарне столове сухе сортове біле «Сухолиманське» ТМ «my Wine» - 84,63
- Вино ординарне столове сухе сортове біле «Сухолиманський» ТМ Villa Tinta – 84,5
- Вино ординарне столове сухе сортове біле «Сухолиманське», Narovylo, вина з Крушинки – 83
- Вино ординарне столове сухе сортове біле «Сухолиманське» ТМ ШЕВЧЕНКО – 84
- Вино ординарне столове сухе сортове біле «Тельті-Курук» ТМ BIG WINES BIG ART – 84
- Вино ординарне столове сухе сортове біле «Тельті-Курук», ТМ Beykush winery – 85,13
- Вино ординарне столове сухе сортове біле «Загрей», ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» - 83,13
- Пет Нат «Ярило», Виноробня, ТМ «Bakota bay» - 82,38
- Пет Нат "Тельті-Курук",виноробня «Сливино» -82
- Пет Нат «Сухолиманський», ТМ my Wine – 84,25
- Вино марочне десертне солодке біле «Мускат Таїровський», ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» -84,63
![]()
![]()
![]()
З невеликим відривом було обрано 6 вин з найвищими балами, які представлятимуть Україну на міжнародній арені:
- Вино марочне столове сухе біле «Таїровське біле», ІВіВ ім. В.Є. Таїрова – 87,88
- Вино ординарне столове сухе сортове біле «Сухолиманське», ТМ FRUMUSHIKA-NOVA famili winery – 87,88
- Вино ординарне столове сухе сортове біле «Цитронний Магарача», ТМ ZELENYTSI – 87,63
- Вино ординарне витримане столове сухе сортове біле «Тельті-Курук Гранд Резерв», Шабо – 87,5
- Вино ординарне столове сухе сортове біле «Цитронний Магарача», ТМ FRUMUSHIKA-NOVA famili winery – 86,5
- Вино ординарне столове сухе сортове біле «Загрей», Крушинки Narovylo – 85,25
Особлива новина: частина переможців отримає можливість особисто презентувати своє вино на Генеральній Асамблеї OIV, що стане важливою нагодою заявити про українське виноробство на найвищому міжнародному рівні.
![]()
Щиро дякуємо кожному учаснику відбору!
Ваша праця, натхнення та віра в українське виноробство — це те, що сьогодні формує нову сторінку історії галузі. Завдяки вам світ відкриває Україну через смак, аромат і душу наших вин.
Разом ми показуємо, що українське вино — це якість, глибина та характер, гідні найвищих оцінок на світовій арені!


УКРСАДВИНПРОМ