Асоціація виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття була створена у 2021 році і об’єднує кілька громадських організацій. Наразі в її складі 6 таких організацій з-поміж малих виноробів та виробників дистилятів в області. Очолює її Олександр Гарновдій. Влітку Асоціація отримала членство у Громадській спілці УКРСАДВИНПРОМ, з котрою була підписана угода про співпрацю.
Про те, як сьогодні працюють винороби на Закарпатті, з якими викликами зіштовхуються читайте далі у інтерв'ю з Олександром Гарновдій.
- Розкажіть про діяльність Вашої асоціації.
- Виноробством займаюся з 2018 року, маю 1 гектар власного винограду і у 2020 році отримав ліцензію на виготовлення вина. Надаю перевагу автохтонним сортам винограду. У 2021 році нам на Закарпатті вдалося об'єднати всі спілки, які були організовані за регіональною ознакою. Зараз до складу Громадської Спілки “Асоціація виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття” входить 6 громадських організацій. Мета організації – об'єднати всіх виноградарів, виноробів та дистиляторів у єдину спільноту та разом розбудовувати галузь. Ще одним завданням було створення дегустаційної комісії. До дегустаційної комісії увійшло понад 30 представників різних установ та організацій, які пройшли попереднє навчання і належну сертифікацію. Також ми були одними з ініціаторів і разом з Закарпатською військовою державною адміністрацією провели вперше обласний конкурс “Вина Срібної Землі”. Зараз активно працюємо над реєстрацією географічного зазначення «Вина Срібної Землі». Це важливий крок для закарпатських виноробів, який свідчить про готовність розвиватися, вдосконалюватися та працювати за європейськими правилами. За останній рік наша команда вибудувала плідну співпрацю з міжнародними організаціями ФАО та IPRSA. У рамках цієї співпраці був успішно проведений перший тур грантових угод, а експерти ФАО надали позитивні висновки для принаймні 20 виноробів нашої області. Спільно з ФАО та IPRSA ми організували систему навчання по переробці винограду та виготовленню вина. Маємо розуміння щодо наших недоліків у виробництві вина, саме в розумінні базових процесів, необхідних для ефективної роботи з виноградом та вином.
- Яким був 2023 рік для галузі?
- На Закарпатті минулий рік виявився надзвичайно складним для виноробства. Сприятливі погодні умови змінились непередбачуваною "тропічною" погодою, що вимагало серйозного захисту винограду. Фінансові витрати на такий захист були значними, а виноградарі потребували високого рівня підготовки для ефективного ведення господарства. Цей рік виявився надзвичайно випробувальним. З урахуванням воєнного стану доходи населення в регіоні суттєво зменшилися, адже війна не робить вино першочерговим товаром. Перепоною розвитку галузі ми вважаємо класифікацію вина як підакцизного товару, що підпадає під адміністрування податковою службою. Це обмежує наш доступ до програм кредитування через сприйняття вина суто в площині алкогольного напою, а ми не можемо відокремити виробництво вина від вирощування винограду. Наша галузь вимагає специфічного підходу, оскільки від посадки лози до отримання вина проходить 6-7 років, а ще 1-2 роки, щоб вино набрало необхідної якості.
Наше Фермерське господарство “Винна мануфактура Штифко”, шукає шляхи для збереження стабільності та розвитку в умовах складнощів. Одним із напрямків є винний туризм, але він також постраждав від відсутності іноземних туристів та зменшення обсягу внутрішнього туризму.
- Як справляєтеся з труднощами?
- Кожен винороб – це творча особистість, що вносить свій власний креатив у цей витончений процес. Від забігів на виноградниках до унікальних дегустацій, поєднаних з гастрономічними шедеврами. Ми намагаємося переконати наших рестораторів, що наше вино не просто конкурентоспроможне, а й може перевищити очікування. Спроби вирізнитися і продемонструвати, що наше вино є справжньою перлиною, яка не поступається продукції наших сусідів. Змінювати сформовані уявлення та переконання споживачів можливо тільки шляхом широкого висвітлення та формування нового сприйняття алкоголю, знайомством з особливостями регіональних вин, філософією вина в цілому. І ми працюємо в цьому напрямку, зокрема видається цікавою ідея формування філософії вина (виноробства і виноградарства) країн Центрально-Східної Європи, котрі за багатьма характеристками гідно вирізняються і мають свій особливий характер.
- Які завдання ви ставите перед собою у наповненні сортової бази та розвитку виноробної культури в регіоні?
-Наша сортова база винограду побудована на традиціїх, які, на жаль, були тимчасово обірвані радянською добою. Сорти, що вирощувались до Другої світової війни, значно відрізнялись від тих, що культивувались за радянських часів. Бачимо сенс у поверненні до сортів, що культивувались до 1939 рокуу поєднанні з сортами сучасної селекції. Історично наша сортова база є спільною з угорською, словацькою, чеською та австрійською.
Ця сортова база існує тут вже століттями. До наших автохтонних сортів, що вирізняють нас з поміж інших винних регіонів, є Бакатор, Леанка, Трамінер, Черсегі, Кийкфранкош, мускати та інші. Гарні результати у нашому регіоні дають сорти української селекції, а саме Одеський Чорний, Красень, Цитронний магарадж, Дружба, Буковинка.
Наша мета – познайомити світ з винами нашого регіону, винами Срібної Землі.