6 квітня під час прес-конференції обговорили досягнення виноробної галузі України у 2022 році та поновлення членства України в МОВВ.
У заході взяли участь:
Чи не найголовнішим досягненням є повернення України до Міжнародної організації виноробства та виноградарства.
Володимир Печко урочисто повернув прапор МОВВ в Україну, віддавши його керівництву Міністерства агрополітики України, як символ повернення нашої держави до світової спільноти.
За словами заступника міністра Маркіяна Дмитрасевича, поновлення членства відкриває доступ українським виноробам до міжнародних баз та сучасних світових технологій, надає можливість створювати конкурентний вітчизняний продукт та відкриває нові ринки.
«Це важливо для України в контексті євроінтеграції, в контексті того, що Україні потрібно буде визнавати світові та підвищувати свої внутрішні стандарти, відповідно до стандартів ЄС. У тому числі це стосується географічних зазначень та інших юридичних аспектів», - зазначив Маркіян Дмитрасевич.
Володимир Печко, голова Громадської спілки "УКРСАДВИНПРОМ" та представник МОВВ від України навів статистичні дані щодо стану галузі за довоєнний та воєнний період:
«У 2021 році в Україні налічувалося близько 266 промислових виробництв винограду та вина, з них - 125 виноробних підприємств та 29 малих виробників виноградно-виноробної продукції. В процесі виробництва винограду на 1 гектар зайнято близько 33 постійних працівників. Середня кількість працівників на одному підприємстві – 255 осіб. За попередніми даними загальна площа насаджень на всіх господарствах у 2022 році становила 26,6 тисячі гектарів. Валовий збір становить близько 244 тисяч тонн продукції за врожайності 92 центнери з гектара. Ця інформація без врахування окупованих територій».
За словами Володимира Печко, наразі працює державна програма підтримки виноградної та виноробної галузі, надано фінансування для посадки виноградників. Ця підтримка буде продовжена і у 2023 році
«Наразі, спільно з асоціаціями та підприємствами, ми працюємо над проєктом Закону про продукти виноградарства. Окрім того, ініціюємо впровадження Дня Одеського чорного. Найближчі заплановані заходи – розширення виноградно-виноробної зони, адже сьогодні вирощують виноград майже по всій території України. У травні плануємо здійснити робочий візит до Іспанії та Франції, який організовує проєкт International Trade Centre Ukraine, окрім того, плануємо взяти участь у засіданні МОВВ.
Доктор Рікардо Нуньєс, власник Vinos de La Luz, бізнесмен і меценат переконаний, що по закінченню війни всі країни, які допомагали зі зброєю, мають допомогти коштами, які будуть спрямовані на відновлення країни. Тому що Україна поклала не лише свої території, а й життя багатьох чоловіків і жінок, які захищали цю країну:
«Я є свідком розвитку виноградної та виноробної галузі в Україні впродовж 8 років і я бачив Україна йде цим шляхом. Виноградарі, винороби, енологи, сомельє - всі ці люди надзвичайно зростають та розвиваються. З 24 лютого все, здалося, завмерло і багато українців покинули свій дім, включаючи тих, хто активно займався у виноградній та виноробній галузі. Але, протягом останнього року, люди повертаються із тими знаннями та досвідом, які вони отримали за межами країни. Наразі вони мають бути готовими до нових можливостей.
З великою відбудовою прийде також відбудова виноградарської та виноробної галузі. Оскільки, щоб використовувати допомогу західних країн, необхідно мати певну урядову програму для того, щоб вивести індустрію на інший рівень. Надзвичайно важливим кроком є те, що Україна знову є членом МОВВ».
З 5 по 9 червня Україна візьме участь у 44-ій конференції МОВВ, яка відбудеться в Іспанії.
Про те, як побудована робота МОВВ розповіла Наталія Бурлаченко, заступник голови громадського об'єднання "УКРСАДВИНПРОМ" із міжнародних зв'язків:
«МОВВ – це як ООН, тільки у сфері виноградарства і виноробства. Всі країни які бажають слідувати міжнародним правилам гри і мати свій голос є членами цієї організації. Організація складається з 4-ох комітетів: виноградарство, енологія, економіка і право та безпека та охорона здоров’я. Українська сторона зібрала делегацію експертів, які обрали різні напрямки, які є найбільш перспективними та працюють в різних групах. Під час 44-ї конференції Україна не буде лише спостерігачем. Ми плануємо організувати захід, який популяризує українське вино. Прагнемо ознайомити всіх охочих з тим, що відбувається у сфері зараз та показати яку якість Україна досягла, попри сьогоднішні реалії. Це надзвичайно важливий майданчик, щоб ми могли зазвучати на весь світ не лише віртуально, а й вживу.
Захід відбувся за підтримки Міністерства агрополітики та продовольства України та інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна».
30 березня відбувся щорічний Міжнародний виноробний Конгрес, в рамках Wine&Spirits. Організатором традиційно виступила Громадська спілка «УКРСАДВИНПРОМ».
2022 рік став справжнім випробуванням галузі: окупація агресором значної частини територій України, замінування територій, скорочення площ виноградників майже вдвічі, зменшення обсягів експорту вітчизняної виноробної продукції, складність працевлаштування сезонних працівників для проведення технологічних операцій на виноградниках.
Це неповний перелік проблем, з якими сьогодні зіштовхуються виноградарі та винороби.
Тому, темою дискусійної панелі стала саме тема підтримки виноградарських та виноробних підприємств у сьогоднішніх реаліях. Адже після перемоги на нас чекає відновлення нашої держави, зміцнення нашого внутрішнього потенціалу та побудова міцної економіки.
Як залучати грантові кошти для розвитку галузі, де черпати корисну, експертну інформацію про виноградарство та виноробство, які існують виклики та як ефективно їх долати у період збройної агресії рф, – головні тези спікерів читайте далі.
Модератором заходу виступив Володимир Печко, Голова спілки «УКРСАДВИНПРОМ»:
«Близько 3-х місяців діяла заборона на продаж алкоголю в Україні, для багатьох підприємств – це було критично. Адже кожне підприємство має свої зобов’язання: виплата заробітної плати, догляд за виноградниками, сплата податків. Окрім того, додалися видатки, адже кожен з нас працює на перемогу та бере участь у волонтерських ініціативах. Ми обрали цю тему для того, щоб обговорити з фахівцями, яким чином можна допомогти галузі у цей непростий період для нашої держави», – розпочав Конгрес Володимир Печко.
Іnternational Trade Centre Ukraine надає технічну допомогу країнам, які розвиваються, країнам з перехідною економікою.
Ганна Сирчина, представник проєкту ITC розповіла про можливості розвитку для виноградарів та виноробів, яку сьогодні можна отримати завдяки співпраці з організацією:
«З початку співпраці з виноробним та виноградарським сектором ми визначили кілька цілей: розробка дорожньої карти розвитку виноградно-виноробної галузі та підготовка рекомендацій. Цей документ опублікований на сайті проєкту.
Останні кілька років ми організовуємо візити в інші країни з метою ознайомлення з кращими практиками контролю якості та простежуваності. У травні-червні цього року планується ознайомлювальний візит виноробів до Франції та Іспанії, запрошуємо долучатися та реєструватися. Окрім того, продовжуємо онлайн роботу з експертами – це серія вебінарів, які розпочинаються у червні. Семінари проводитимуть в тому числі і вчені з Австралії та Франції. Вони будуть присвячені виноробству та виноградарству, а також темі вимогам ЄС щодо маркування та пакування продукції виноробства».
Експерти проєкту ITC на постійній основі продовжують консультувати малі та середні виноробні підприємства щодо розбудови державного приватного партнерства.
Ознайомитися з актуальною інформацією можна на сторінках:
Сайт проєкту: tradeproject.com.ua
Фб проєкту: https://www.facebook.com/ITCUkraine
Ігор Віштак, директор Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики розповів про те, що робить держава для підтримки галузі:
«Виноробна галузь переживає непросту ситуацію, як і багато інших галузей сільського господарства. Ми чітко розуміємо, що це в першу чергу велика кількість найманих працівників та сплачені податки, які формують левову частку держбюджету. Саме тому, коли розпочалося повномасштабне вторгнення рф, програма державної підтримки була повністю переформатована. Це було пов’язано насамперед зі зміною пріоритетності видатків на сферу оборони нашої держави.
1 липня було прийнято Постанови Кабінету Міністрів України №738 та №739, якими передбачалися надання грантів для створення власної справи для фізичних та юридичних осіб за напрямком створення тепличного господарства, а також висадки насаджень та ягідників. Ця програма працює майже рік. Сьогодні видано понад 100 грантів, максимальна сума гранту – 10 млн грн., в залежності від того виду діяльності, який планує підприємець чи підприємство. Здебільшого, це гранти спрямовані на насадження фруктових та горіхових садів, проте є поки що невелика зацікавленість виноградарської галузі. Сподіваюся буде більший запит. Звичайно, як у воєнний час, було багато вагань з боку суб’єктів господарювання, але уже є успішні проєкти, в результаті яких восени були посаджені сади. Вважаю що це має бути яскравим прикладом того, що не потрібно опускати руки, а все ж таки працювати на благо економіки нашої держави. Звичайно, у виноградарській галузі статистика є невтішна, тому що ще декілька років тому наші виноградарі працювали на 40 тис. гектарів угідь, наразі цифра на підконтрольній території України становить понад 26 тис. гектарів. Урожай, попри всі події, був досить непоганий. Є виклики ринку, є велика конкуренція з нашими сусідами, адже важко виходити на європейський ринок. Для того, щоб справлятися з цими викликами Мінагрополітики продовжує співпрацювати з асоціаціями та виробниками. У складі створеної робочої групи, щомісяця на засіданнях ми обговорюємо питання, які наболіли та намагаємося їх вирішувати на благо розвитку галузі».
У свою чергу Марія Дідух, координатор Групи з питань впровадження програм підтримки сільського господарства та директор «Всеукраїнського аграрного форуму» наголосила про актуальні державні програми:
«Участь у грантових програмах саме виноградників досить низька. Адже минулого року мало хто думав про те, як закладати нові виноградники. Сьогодні саме час про це подумати. Єдиний виклик для виноградарів – необхідність передбачити, що якщо у вас своя виноробня і ви продаєте ліцензовану продукцію або алкогольні напої, то згідно Постановою, ви не можете подаватися на грант. Це є вимога ЄС. Ті, суб’єкти господарювання, які займаються продажем підакцизних товарів, пального тютюну не мають права претендувати на пряму державну підтримку з державного бюджету. Зараз це окрема діяльність. Щоб податися на грант потрібно подати повноцінний проєкт висадки насаджень, з усіма калькуляціями та розрахунками. Щодо вимог, то ваш виноградник має бути максимум 25 гектарів, мінімум – 1 гектар. Максимальна сума яку ви можете отримати від держави на 1 гектар – 225 тис. гривень, в перерахунку максимально – 5,6 млн гривень. Подача документів здійснюється через «Дію».
Едуард Городецький, представник малих виноробів, заступник Голови Асоціації крафтових виноробів підняв тему застарілого законодавства в Україні:
«Є речі, на які ми з вами не можемо впливати – це заміновані території. Проте, хочу наголосити, що у в нас заміноване законодавство, давайте розмінуємо його.
Я хочу стати прикладом успішного виноробства в Україні, але за європейськими стандартами. На жаль, сьогодні ми маємо неконкурентоспроможні умови існування. Наше законодавство було прописано під масштабні підприємства, зараз ситуація змінилася. Ми маємо багато малих підприємств і необхідне актуальне законодавство, яке буде відповідати вимогам часу. Я вважаю, що потрібно створювати можливості для розвитку, а не бар’єри. Маю пропозицію – озброїтися здоровим глуздом та проаналізувати законодавство, яке буде допомагати та сприяти розвитку виноробній галузі. Виноградарі, завдяки своєму ентузіазму «лупають цю скалу» попри всі перепони. Українці, як нація, дуже схильні до самозайнятості. Ми йдемо в цю сферу, тому що не можемо не йти, це – наше життя. Саме тому ця галузь розвивається. Є малі виноробні підприємства, які представляють Україну на міжнародному ринку, завойовують винагороди і їх треба чути сьогодні, прислухатися до їх бачення та сприяти розвитку.
Доктор Рікардо Нуньєс, власник Vinos de La Luz, бізнесмен і меценат поділився власним досвідом та дав поради, як розвивати виноградно-виноробну галузь:
«В Україні багато моментів пережив разом з українськими виноробами. Я іноземець і я не маю права розмовляти про внутрішні справи в Україні, проте відчуваю, що все ж маю сказати кілька слів з цього приводу. 24 години тому я приїхав з Європи і дізнався, що у Бордо влада платить кожному виноградарю 7000 євро за те, щоб він викорчував свій виноградник. У Ріосі з квітня починається той самий процес, влада починає платити 5000 євро за те, щоб викорчовували виноградники. Перше, що я почув в Україні, що Уряд платить кошти за висадку виноградників.
Найважливіше те, що Уряд України не є ворогом галузі, але він має інші обов’язки в часи війни. Якщо Уряд побачить, що винороби та виноградарі мають сильну інституційну галузь, він буде діяти. Але спершу виноградарі та винороби мають об’єднатися і кожен повинен мати власні аргументи та власне бачення. Сьогодні малі винороби і виноградарі зростають та розвиваються. Я зараз можу сказати, що є більше малих виноробів, ніж великих. Але звісно, кількість в літрах залишається в руках великих виробників. Ми повинні зрозуміти, що майбутнє не буде таким самим, будуть тисячі малих та середніх виноробів. Всі будуть виживати, але потрібно боротися за основний сектор країни. Всі знають що Україна є частиною ОІV і сьогодні Україна має своє місце серед країн. Це не був крок заради кроку, це була дія для того, щоб показати незалежність та суверенітет держави. Якщо ви хочете бути частиною виноградно-виноробної спільноти у світі, ви маєте бути інституційно сильними, щоб говорити з Урядом, тоді Уряд говоритиме з вами. Гранти – це серйозна діяльність. Мені дуже шкода це казати, але, можливо, частина виробників не буде частиною цієї програми, тому що якщо у вас немає чим гарантувати, то Уряд не допоможе вам. Можливо, зараз саме час об’єднатися тим, хто не має чим гарантувати з тими, в кого є чим гарантувати для того, щоб робити спільні проєкти.
Іноземні інвестори чекають сигналу для того, щоб почати співпрацю. Після грантів насадження ви маєте розробити програму для грантів на обладнання. Можливо вам варто подумати над тим, як це працює в інших країнах: є окремо виробники вина, а окремо виноградарі. В багатьох країнах є сильні виноградарі, фермери які вирощують виноград, і сильні виробники вина, які не мають свого винограду. Вони співпрацюють на взаємовигідних умовах».
Дискусійна панель дійсно була живою та наповненою. Винороби та виноградарі мали можливість задати болючі і важливі питання, бути почутими та отримати відповіді. Оскільки, традиційно наш Конгрес створений для об’єднання та спільної мети – розвивати та популяризувати українське вино.
Українська делегація долучилася до чергової зустрічі, що відбулася в рамках роботи комітетів Міжнародної організації винограду та вина (OIV) у Франції.
Напередодні, впродовж 10 днів, відбувалася робота в Комітетах у режимі відео зустрічей разом з українськими експертами: це представники від наукових та освітніх установ, Інституту виноградарства і вина імені Таїрова, працівники Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Головними питаннями на порядку денному стали підсумки роботи за минулий рік та плани розвитку організації у 2023 році. Зокрема обговорювали питання проведення 44-ого Всесвітнього конгресу виноградарства та вина та Генеральної асамблеї 2023 року в Іспанії, окрім того відбулася презентація роботи Виконавчого Регламентного комітету та піднімалися ряд організаційних питань.
14 березня відбулись комітетські слухання у Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики на тему: «Актуальні питання виноградарства та виноробства в Україні на шляху до євроінтеграції». Організатором засідання виступив Голова аграрного комітету Олександр Гайду.
У засіданні взяли участь:
Учасники заходу обговорили основні проблеми, які існують і галузі, зокрема:
✔️окупація агресором значної частини територій України;
✔️скорочення площ виноградників;
✔️низькі закупівельні ціни на виноград технічних сортів, невиправдано низькі мінімальні роздрібні ціни на вина;
✔️високе податкове навантаження на виноградарсько-виноробну галузь;
✔️зменшення обсягів експорту вітчизняної виноробної продукції;
✔️ низький рівень мотивації на створення нових виноградників, скорочення обсягів виробництва садивного матеріалу винограду;
✔️ складність працевлаштування сезонних працівників для проведення технологічних операцій на виноградниках;
✔️відсутність реєстру виробників винограду та вина і кадастру виноградників;
✔️превалювання імпортної виноробної продукції над вітчизняною на українському ринку вин;
✔️відсутність системного контролю за якістю та безпекою виноробної продукції.
На думку Володимира Печко, голови Громадської спілки «УКРСАДВИНПРОМ», сьогодні важлива системна підтримка виноградної та виноробної галузі з боку держави:
«Разом із учасниками спілки ми пропонуємо:
🔸 впровадити державну компенсаційну програму з підтримки виноробів, які практично не могли реалізовувати свою продукцію більше 3-х місяців
🔸напрацювати експортну стратегію розвитку для виноробної продукції
🔸 дозволити рекламування виноробної продукції у засобах масової інформації, а саме на телебаченні. Це допоможе збільшити продажі українського вина та стане значною підтримкою для галузі».
6 березня у м. Одеса відбулася підготовча нарада до Комітетських слухань, яку організував департамент аграрної політики Одеської ОВА.
Учасники заходу обговорили:
✅ стан галузі;
✅ рекомендації щодо змін законодавства;
✅ державна підтримка.
Володимир Печко, голова Громадської спілки «УКРСАДВИНПРОМ» прийняв участь у засіданні. У своєму виступі Володимир Печко запропонував долучати до підтримки виноградарів та виноробів ФАО, запропонував відрегулювати підтримку виноградарів, підняв питання законопроектів №8286 та №8287 щодо недоцільності введення електронної акцизної марки на виноробну продукцію.
📝Захід відбувся за участю голови аграрного комітету ВР Олександра Гайду, начальника ОВА Максима Марченко та депутатів ВР.
УКРСАДВИНПРОМ
