У 2023 році площі насаджень кісточкових культур по всіх категоріях господарств зменшилися на 4,3 % та становили 49,1 тис. га (проти 51,3 тис. га у 2022 році). Зокрема, відбулося скорочення площ під персиком – на 13,3 %, абрикосом – на 11,7 %, черешнею – на 8,6 %, вишнею – на 3,7 % та сливою – на 3,6 %.

Провідними регіонами у виробництві кісточкових культур є Дніпропетровська (36,8 тис. т), Львівська (26,5 тис. т), Одеська (52,7 тис. т), Хмельницька (42,3 тис. т), Закарпатська (11,2 тис. т) та Вінницька (20,2 тис. т) області, де збирають понад 43 % або 189,7 тис. т від загального виробництва цієї культури (445,4 тис. т).

Виробництво кісточкових культур за 2022-2023 рр.

За підсумками року значно скоротилися площі як промислового виробництва абрикос на 66,7 %, слив - 25 % та персиків - 14,3 %, так і у господарствах населення, зокрема черешні - 11,1 %, абрикос - 8,8 % та слив на 2,5 %.

Варто зазначити, що 91 % площ кісточкових культур займають господарства населення: з яких площі під абрикос займають 98 %, слив – 96 %, вишень - 93 %, черешень – 95 %, персиків – 89 %.

Абрикос. Виробництво абрикос по всіх категоріях господарств у 2023 році зменшилось на 18 % та становило 40,8 тис. т (проти 49,7 тис. т у 2022 р.). За рік відбулося значне скорочення площ у Запорізькій області на 83 %, Луганській - 33 %, Одеській - 14 % та Дніпропетровській 8 % областях. Виробництво абрикос за рік у цих регіонах становило 17 тис. т та скоротилося на 13 тис. т або на 42 %.

Середня урожайність абрикос по країні була низькою 9 %, і становила 73,8 ц/га (проти 81 ц/га у 2022 р.), що пояснюється особливістю вирощування культури, чутливістю до зміни кліматичних умов та інших факторів пов’язаних з війною. Промислове вирощування абрикос є вкрай низьким і становить лише 0,5 % або 0,2 тис. т від загального виробництва, та у більшості здійснюється підприємствами Вінницької (0,11 тис. т) та Чернівецької (0,04 тис. т) області, що становить 75 % від загального виробництва.

Слива. Обсяг виробництва слив по всіх категоріях господарств у 2023 році зменшився на 2 % і склав 165,3 тис. т (проти 168,6 тис. т у 2022 р.). Найбільші площі з вирощування слив сконцентровані у Закарпатській (2,4 тис. га), Хмельницькій (1,9 тис. га) та Львівській областях (1,4 тис. га), що виробляють разом 49,6 тис. т, або 30 % від загального обсягу виробництва. Промислове виробництво сливи становить всього 2 % або 3,8 тис. т від загального виробництва цієї культури, та здійснюється здебільшого підприємствами Чернівецької (0,6 тис. т), Одеської (0,4 тис. т), Львівської (0,3 тис. т), Дніпропетровської (0,2 тис. т) та Полтавської (0,15 тис. т) областей, з часткою 42 % у промисловому виробництві.

Вишні. Валове виробництво вишні по всіх категоріях господарств у 2023 році зменшилося на 10 %, та становило 162,2 тис. т (проти 180,2 тис. т у 2022 році), на фоні зменшення загальної урожайності на 7 % до 89,5 ц/га (96,1 ц/га) та площ під насадженнями на 3,7 % до 18 тис. га. (18,7 тис. га). Найбільше скорочення відбулося у Запорізькій області: площ на 80 % або на 0,4 тис. га. (0,5 тис. га у 2022 р.) та обсягу виробництва на 50 % або на 3 тис. т (проти 6 тис. т у 2022 р.). Промислове виробництво вишні становить 3 % або 5,4 тис. т від загального виробництва цієї культури, та сконцентровано в основному на підприємствах Вінницької (2,1 тис. т) Львівської (1,2 тис. т) та Черкаської (1,0 тис. т) областей, які разом виробляють 80 % промислового обсягу.

Черешні. Валове виробництво черешні по всіх категоріях господарств у 2023 році зменшилося на 9 %, та становило 53,2 тис. т (проти 58,2 тис. т у 2022 році), площа насаджень по країні скоротилася майже на 9 %, до 6,4 тис. га (7,0 тис. га) Виробництво цієї культури сконцентровано в основному у південних регіонах, що пов’язано з особливостями вирощування та кліматичними факторами. Через широкомасштабне вторгнення відбулося значне скорочення площ на 38 % (проти 10,3 тис. га у 2021 р) та виробництва на 14 % (61,9 тис. т). Це відбулося за рахунок значного зменшення площ насаджень черешні у Донецькій, Запорізькій, Миколаївській областях на 40 %, а саме до 0,6 тис. га (проти 3,3 тис. га у 2021 р.), а виробництво продукції у цих регіонах скоротилося на 72 % до 4,8 тис. т (проти 17 тис. т у 2021 р.).

Наразі основне виробництво черешні сконцентровано в Одеській (11,4 тис. т), Дніпропетровській (8,8 тис. т) та Чернівецькій (4,6 тис. т) областях, що виробляють 47 % загального обсягу (53,2 тис. т). Частка промислового виробництва черешні становить 4,5 % (2,4 тис. т) від загального, та здійснюється на підприємствах Вінницької (0,7 тис. т), Дніпропетровської (0,65 тис. т), Одеської (0,3 тис. т) та Черкаської (0,1 тис. т) областей, які виробляють понад 73 % їх промислового обсягу.

Персики. Валове виробництво персиків по всіх категоріях господарств у 2023 році скоротилося на 12,6 % до 11,2 тис. т (проти 12,8 тис. т у 2022 р). Площі вирощування персиків продовжують скорочуватись, і за рік зменшилися на 13 % до 1,3 тис. га, а з початку війни на 50 % (проти 2,6 тис. га у 2021 р.). Тільки втрата площ у Запорізькій та Херсонській областях за цей час становила 1,0 тис. га, що призвело до скорочення продукції майже у 5 тис. т.

Наразі найбільші площі персикових садів площею у 1,3 тис. га розташовані у південних регіонах Одеської (0,76 тис. т), Миколаївської (0,4 тис. т), Дніпропетровської (0,98 тис. т) областей, а також Закарпатті (0,4 тис. т). Виробництво персиків у цих регіонах становить 87% загального обсягу або 9,4 тис. т. Частка промислового виробництва персиків становить 11 % (або 1,2 тис. т) від загального, та сконцентровано на підприємствах Одеської (0,75 тис. т) та Львівської (0,26 тис. т) областей, з обсягом виробництва 83 % всього промислового обсягу.

Площі насаджень яблунь займають значну частку у площах насаджень плодово-ягідних культур 45 % та понад 87 % від площ насаджень зерняткових культур та становлять 75,6 тис. га. Насадження груші становлять лише 12,5 % або 10,98 тис. га площ усіх зерняткових культур.

Валове виробництво яблук у 2023 році збільшилося та становило майже 1173 тис. т, або +4 % (1129 тис. т ніж торік), які зібрано з площі у 75,6 тис. га (-1,7 %) при врожайності 154,8 ц/га (+5,4 %). Виробництво груш зменшилося на 0,8 % проти рівня минулого року та становило 144,8 тис. т, при зменшенні площ на 1,7 % (до 10,8 тис. га) та зміни урожайності на 1,3 %.

Виробництво зерняткових культур у 2022-2023 рр.

Серед зерняткових культур господарства населення займають значну частину площ у вирощуванні: яблуні – 72 %, груші – 94 %.

В господарствах населення відбулися незначні зміни у вирощуванні яблук та груш: площі насаджень скоротилися на 1,0 % та 3,8 % відповідно, виробництво залишилося майже на рівні попереднього року (817 тис. т та 136 тис. т), урожайність підвищилась на 1,2 %.

Проте, промисловий сектор демонструє збільшення виробництва зерняткових культур: яблук на +14 %, груші на +33 %, за рахунок, серед іншого, застосування інтенсивних технологій вирощування, сприятливих погодних умов, що призвело до збільшення урожайності на 16,9 % та 8,2 % відповідно.

Значну роль у вирощуванні яблук посідають Вінницька, Чернівецька, Закарпатська та Хмельницька області, які разом мають частку 52 % у загальному обсязі площ насаджень яблунь та 55 % виробництва продукції. При цьому, урожайність у Чернівецькій та Хмельницькій областях була 219,1 ц/га та 213 ц/га відповідно, що вище на 38% та 42% середнього показника по Україні (154,8 ц/га), та є найвищою за останні роки.

Промисловий сектор нарощує обсяги виробництва яблук, які зросли на 16 % проти 2020 року (307,1 тис. т), при збільшенні урожайності 54 % або на 58,1 ц/га.

Промислове виробництво яблук у 2020-2023 рр

Найбільші площі промислового виробництва яблук сконцентровано у Вінницький, Чернівецькій, Дніпропетровській та Хмельницькій областях, які займають 63% усіх промислових площ та виробляють 60 % продукції. Поряд з цим, нарощують обсяги виробництва підприємства Тернопільської, Київської, Львівської та Закарпатської областей, які з 2020 року збільшилися на 35 % до 117 тис. т (77,8 тис. т у 2020 р).

Промислове виробництво яблук у регіонах у 2023 році

Виробництво груш в основному сконцентровано у Чернівецькій (22,8 тис. т), Дніпропетровській (16,2 тис. т), Полтавській (14,8 тис. т) та Львівській (12,9 тис. т) областях, що вирощують майже половину обсягу їх виробництва (144,8 тис. т).

Промислове виробництво груш здійснюється в основному підприємствами Дніпропетровської (2,7 тис. т) , Чернівецької (2,26 тис. т) та Вінницької (1,65 тис. т) областей, з часткою 82 % від загального виробництва цієї культури (8,16 тис. т).

Вирощування плодово-ягідних культур є однією з традиційних сільськогосподарських галузей України, адже має значний потенціал через сприятливі ґрунтово-кліматичні умови, які дозволяють вирощувати різноманітні види фруктів і ягід. Галузь посідає важливе місце в економіці України оскільки забезпечує окремі її галузі сировиною для промислової переробки.

Природний потенціал продукції галузі сприяє формуванню високих урожаїв плодових та ягідних культур, та продовжує розвиватися та збільшувати свої обсяги. Попри війну та її наслідки галузь продовжує розвиватися, збільшувати виробництво плодів і ягід, що сприяє розвитку сільськогосподарського сектора та створює можливості для експорту.

Виробництво плодів і ягід в Україні здійснюється нерівномірно, оскільки залежить від агрокліматичних умов та біологічних особливостей порід і сортів вирощування у різних регіонах. Так, зерняткові культури вирощуються переважно у Вінницькій, Закарпатській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, та Чернівецькій областях – до 67 % від їх загального виробництва, кісточкові культури – в Дніпропетровській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Хмельницькій та Чернівецькій областях (56 %), ягідні – у Вінницькій, Дніпропетровській, Житомирській, Київській та Львівській областях (42 %), горіхи – у Вінницькій, Дніпропетровській, Закарпатській, Одеській, Хмельницькій, Черкаській та Чернівецькій областях (58 %).

За даними продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Україна входить в ТОП-20 за обсягами виробництва плодово-ягідної продукції серед 194 країн світу, зокрема: смородини – 3 місце; журавлини - 5; малини та горіхів – 8; черешні - 9; яблук та слив - 13 місце; груш – 16. Також є одним з провідних виробників полуниці у світовому виробництві, з 23 місцем у рейтингу.

Це свідчить про значний внесок України у глобальне сільськогосподарське виробництво цих продуктів. Загалом, Україна має потужний сільськогосподарський потенціал для вирощування фруктів, ягід та горіхів та має можливість забезпечити як власні потреби у плодово-ягідній продукції, так і й експортувати її.

За даними Державної служби статистики у 2023 році обсяги виробництва плодово-ягідної продукції залишилися на стабільному рівні, та становили 1996 тис. т (+0,1 % до 2022 року). При річному зменшенні площ насаджень плодово-ягідних культур з 193 тис. га до 187 тис. га (-3,1 %) компенсація виробництва відбулася на фоні сприятливих погодних умов та збільшенні урожайності до 119 ц/га (+2,5 %) (див. табл.).

Динаміка обсягів виробництва плодово-ягідних культур по всіх категоріях господарств

Загалом, площа плодових і ягідних насаджень порівняно з періодом до широкомасштабного вторгнення 2014-2021 років зменшилася у середньому на 17,3%. Водночас внаслідок інтенсифікації виробництва плодово-ягідних культур, удосконалення технологій вирощування, виведення та застосування нових сортів, урожайність за цей період зросла на 10 %.

Довідково: У 2000 році середня врожайність культур плодових і ягідних становила лише 38,4 ц/га при площі насаджень 425 тис. га; у 1991 році – всього 23 ц/га на площі 842 тис. га.

У 2023 році частка виробництва плодів та ягід у промисловому секторі склала 20 % (394 тис. т), господарствах населення - 80 % (1602 тис. т). У структурі площ багаторічних насаджень по всіх категоріях господарств зерняткові культури становили 50,8 %, кісточкові– 30 %, горіхи – 9,9 %, ягідні – 9,2 %.

Так, вирощування плодово-ягідних культур сконцентровано у Вінницькій, Чернівецькій, Дніпропетровській, Львівській, Закарпатській та Хмельницькій областях, які займають 53 % (88,5 тис. га) всіх площ насаджень таких культур та виробляють 56 % (1117 тис. т) всієї плодово-ягідної продукції. У порівнянні з попереднім роком площі у цих областях дещо зменшилися на 0,7 %-3,0 %, або не змінилися, окрім Вінницької області, де спостерігається незначне збільшення площ насаджень на 1,8 %. Середній показник урожайності у цих регіонах був вищий на 6 % від середнього по Україні (119 ц/га), а в Хмельницькій та Чернівецькій областях зріс на 47 % та становив (понад 175 ц/га).

18 травня 2024 року в ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова» (вул. 40-річчя Перемоги, 27, Таїрове, Одеська область) з 10:00 відбудуться урочистості з нагоди цього чудового свята.

Відповідно до зареєстрованої постанови Верховної Ради України від 29.05.2023 р №9334, яка була ініційована «УКРСАДВИНПРОМ» та подана з законодавчої ініціативи народних депутатів України Гайду О. В. та Чорноморова А. О. задля популяризації сортів винограду вітчизняної селекції, ідентифікації українського виноробства та розвитку виноградо-виноробного комплексу в цілому.

Вина з Одеського чорного були признані візитівкою на міжнародному проекті Odesa Wine Week у 2021 р. Оскільки саме даний сорт використовується для виробництва високоякісних червоних сухих вин зі свіжим, м’яким, легким смаком та вишуканими шоколадними нотами та нотами чорносливу.

У заході приймуть участь Голова Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Олександр ГАЙДУ, в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, керівництво Одеської ОДА та Національної академії аграрних наук України.

У програмі заходу буде наукова конференція, на якій будуть підняті питання історії селекції винограду в Україні, обговорення проблемних питань галузі виноградарства і виноробства, напрямів застосування мас-спектрометрії співвідношення стабільних ізотопів (IRMS) в контролі якості походження сільськогосподарської і харчової продукції, питання законодавчої бази відносно вина і винограду.

Буде проведено професійний конкурс вин з сорту винограду Одеський чорний, який будуть оцінювати науковці установи, де був створений в 1948 р. даний сорт та знаходиться його генетичний депозитарій.

А також буде проведена виставка вина виноробів Причорномор’я.

Запрошуємо доєднатися до заходу представників виноробної спільноти, виробників продукції для виноробної галузі та поціновувачів українського вина.

З повагою, Голова ГС «УКРСАДВИНПРОМ» Володимир ПЕЧКО

Українська делегація бере активну участь у засіданнях Міжнародної організації виноградарства і виноробства (OIV).

Ця організація є міжнародним органом, який об'єднує експертів з виноградарства і виноробства з різних країн світу, з метою обговорення найновіших тенденцій, досліджень та стандартів у цих галузях. Участь України в засіданнях OIV передбачає обмін досвідом з іншими країнами, обговорення інновацій та перспективних підходів у виноградарстві й виноробстві, а також просування інтересів української виноробної промисловості на міжнародному рівні.

Українська делегація може презентувати досягнення та успіхи у виноробній галузі, обговорювати питання співпраці з іншими країнами, а також отримувати експертні поради щодо подальшого розвитку цієї галузі в Україні. Така участь сприяє покращенню якості продукції та підвищенню конкурентоспроможності українських вин на міжнародному ринку.

Асоціація виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття була створена у 2021 році і  об’єднує  кілька громадських організацій. Наразі в її складі 6 таких організацій з-поміж малих виноробів та виробників дистилятів в області. Очолює її Олександр Гарновдій. Влітку Асоціація отримала членство  у Громадській спілці УКРСАДВИНПРОМ, з котрою була підписана угода про співпрацю.

Про те, як сьогодні працюють винороби на Закарпатті, з якими викликами зіштовхуються читайте далі у інтерв'ю з Олександром Гарновдій.

- Розкажіть про діяльність Вашої асоціації.

- Виноробством займаюся з 2018 року, маю 1 гектар власного винограду і у 2020 році отримав ліцензію на виготовлення вина. Надаю перевагу автохтонним сортам винограду. У 2021 році нам на Закарпатті вдалося об'єднати всі спілки, які були організовані за регіональною ознакою. Зараз до складу Громадської Спілки “Асоціація виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття” входить 6 громадських організацій. Мета організації – об'єднати всіх виноградарів, виноробів та дистиляторів у єдину спільноту та разом розбудовувати галузь. Ще одним завданням було створення дегустаційної комісії. До дегустаційної комісії увійшло понад 30 представників різних установ та організацій, які пройшли попереднє навчання і належну сертифікацію. Також ми були одними з ініціаторів і разом з Закарпатською військовою державною адміністрацією провели вперше обласний конкурс “Вина Срібної Землі”. Зараз активно працюємо над реєстрацією географічного зазначення «Вина Срібної Землі». Це важливий крок для закарпатських виноробів, який свідчить про готовність розвиватися, вдосконалюватися та працювати за європейськими правилами. За останній рік наша команда вибудувала плідну співпрацю з міжнародними організаціями ФАО та IPRSA.  У рамках цієї співпраці був успішно проведений перший тур грантових угод, а експерти ФАО надали позитивні висновки для принаймні 20 виноробів нашої області. Спільно з  ФАО та IPRSA ми організували систему навчання по переробці винограду та виготовленню вина. Маємо розуміння щодо наших недоліків у виробництві вина, саме в розумінні базових процесів, необхідних для ефективної роботи з виноградом та вином.

- Яким був 2023 рік для галузі?

- На Закарпатті минулий рік виявився надзвичайно складним для виноробства. Сприятливі погодні умови змінились непередбачуваною "тропічною" погодою, що вимагало серйозного захисту винограду. Фінансові витрати на такий захист були значними, а виноградарі потребували високого рівня підготовки для ефективного ведення господарства. Цей рік виявився надзвичайно випробувальним. З урахуванням воєнного стану доходи населення в регіоні суттєво зменшилися, адже війна не робить вино першочерговим товаром. Перепоною розвитку галузі ми вважаємо класифікацію вина як підакцизного товару, що підпадає під адміністрування податковою службою. Це обмежує наш доступ до програм кредитування через сприйняття вина суто в площині алкогольного напою, а ми не можемо відокремити виробництво вина від вирощування винограду. Наша галузь вимагає специфічного підходу, оскільки від посадки лози до отримання вина проходить 6-7 років, а ще 1-2 роки, щоб вино набрало необхідної якості.

Наше Фермерське господарство “Винна мануфактура Штифко”, шукає шляхи для збереження стабільності та розвитку в умовах складнощів. Одним із напрямків є винний туризм, але він також постраждав від відсутності іноземних туристів та зменшення обсягу внутрішнього туризму.

- Як справляєтеся з труднощами?

- Кожен винороб – це творча особистість, що вносить свій власний креатив у цей витончений процес. Від забігів на виноградниках до унікальних дегустацій, поєднаних з гастрономічними шедеврами. Ми намагаємося переконати наших рестораторів, що наше вино не просто конкурентоспроможне, а й може перевищити очікування. Спроби вирізнитися і продемонструвати, що наше вино є справжньою перлиною, яка не поступається продукції наших сусідів. Змінювати сформовані уявлення та переконання споживачів можливо тільки шляхом широкого висвітлення та формування нового сприйняття алкоголю, знайомством з особливостями регіональних вин, філософією вина в цілому. І ми працюємо в цьому напрямку, зокрема видається цікавою ідея формування філософії вина (виноробства і виноградарства) країн Центрально-Східної Європи, котрі за багатьма характеристками гідно вирізняються і мають свій особливий характер.

- Які завдання ви ставите перед собою у наповненні сортової бази та розвитку виноробної культури в регіоні?

-Наша сортова база винограду побудована на традиціїх, які, на жаль, були тимчасово обірвані радянською добою. Сорти, що вирощувались до Другої світової війни, значно відрізнялись від тих, що культивувались за радянських часів. Бачимо сенс у поверненні до сортів, що культивувались до 1939 рокуу поєднанні  з сортами сучасної селекції. Історично наша сортова база є спільною з угорською, словацькою, чеською  та австрійською.

Ця сортова база існує тут вже століттями. До наших автохтонних сортів, що вирізняють нас з поміж інших винних регіонів, є Бакатор, Леанка, Трамінер, Черсегі, Кийкфранкош, мускати та інші. Гарні результати у нашому регіоні дають сорти української селекції, а саме Одеський Чорний, Красень, Цитронний магарадж, Дружба, Буковинка.

Наша мета – познайомити світ з винами нашого регіону, винами Срібної Землі.